Ми, команда, яка протягом багатьох років розвивала БФК Gulliver, забезпечуючи його стабільну роботу та безперебійну взаємодію з орендарями, відвідувачами та партнерами, офіційно заявляємо:
Ми обурені як самим фактом сумнівної зміни власника об’єкта «під покровом ночі», так і подальшими діями нового управителя. Складається враження, що нас намагаються «перевірити на лояльність», нав’язуючи умови, які суперечать як принципам здорової взаємодії, так і елементарній повазі до людей, які роками працювали задля результату.
Сьогодні багато наших колег отримали дзвінки на особисті номери від представників АТ «Ощадбанк» із пропозиціями перейти на роботу до нового управителя. Ми розцінюємо це як приклад недобросовісних HR-практик і неприпустимого втручання в кадрову стабільність діючого трудового колективу, що також можна трактувати як антиконкурентні дії в розумінні Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Особливу тривогу викликає використання персональних даних співробітників, зокрема телефонних номерів, зібраних в рамках зарплатного проєкту банку. Ці дані надавалися виключно для банківсько-фінансових цілей. Їхнє використання для кадрового тиску фактично є порушенням усіх можливих етичних норм та принципів конфіденційності. Якщо саме так державний банк формує довіру зі своїми клієнтами зарплатного проєкту, то страшно уявити, як будуватиметься подальша взаємодія нового управителя з орендарями, партнерами та відвідувачами БФК Gulliver. Чи не стануть їхні особисті дані відкритою базою для персональних цілей банківських співробітників?
Наразі своїми діями АТ «Ощадбанк» порушує навіть власний Кодекс поведінки (етики), оприлюднений на його офіційному сайті, де задекларовано повагу до персональних даних, етичну відповідальність і прозорість у взаєминах з клієнтами.
Ми не розуміємо, на що саме нас намагаються спровокувати. Ми – команда, яка сформувалася на основі довіри, спільної мети та взаємоповаги. Ми не відмовимось від своїх принципів лише тому, що комусь захотілося розпочати з «чистого аркуша». Можливо, у світі, де немає місця цінностям, така модель поведінки вважається нормальною. Але ми звикли працювати по-іншому. З гідністю. З відповідальністю. З відданістю справі.
Ми залишаємося на своїх робочих місцях і продовжуємо виконувати свої обов’язки попри спроби втручання. Ми очікуємо на повагу до нашого вибору та професіоналізму.
